«Ого! Нє, цигарки почекають, я дуже давно в театрі не був!» — забігаючи в теплицю сказав один із військових, коли починалась наша «лялькова терапія».
Кожен наш візит до підрозділів особливий і запам'ятовується різними подіями і враженнями. Але що завжди спільне — це гостинність з якою нас зустрічають. Здавалося б, в таких обставинах не до сентиментів та церемоній. Але як же нас щиро вітають, пригощають, хочуть, щоб ми почувалися як вдома.
Чудовий був день. Ми заспівали хлопцям, а вони нам.