В день нашого приїзду в Куп’янську-вузловому одній жіночці на огород прилетіла ракета. Але вона цього вже не лякається, сказала лише, що занадто велика лунка для картоплі, але щось з цим придумає.
ЖИТОМИР - КУП’ЯНСЬК
Далі ми відправились в Куп’янську громаду, а саме в Ківшарівку та Куп’янськ-вузловий. Напевно, це були найскладніші дні нашої поїздки. Але ми усвідомлюємо, що люди живуть там кожний день. Ніхто цього не заслужив, там дійсно небезпечно просто зібратися на роздачу гуманітарної допомоги. В Куп’янську-вузловому немає зараз місцевої влади. Це смт фактично покинуте і знаходиться максимально близько до фронту, але там продовжується навчання для дітей. Нам вдалося навіть побувати в одному з під’їздів, де не зважаючі на обстріли є графік прибирання і всі його дотримуються. Неможливо не пишатися такими людьми.
Волонтери з Житомирщини продовжують допомагати своєму місту-другу Куп‘янську. Вони передали 3,5 т одягу, ліків, солодощів, крупи, молочні вироби та дитяче харчування в баночках, буржуйки, подушки, постіль та іграшки. Цьому сприяли Благодійний фонд «MariMash», Громадська організація «Брату Брат» та Громадська організація «Древлянє». Також до нашого руху долучилися Благодійний фонд «Єдина Перемога» та Благодійний фонд «Синьо-жовті серця», які передали генератор та старлінк. А Департаментом освіти Житомирської міської ради взагалі була оголошена акція «Різдвяний гостинчик» в рамках якої усі школи Житомира зібрали понад 2 тисячі іграшок. Логістику вантажу та делегації з Житомирської області забезпечив виконувач обов’язки голови секретар Оліївської сільської ради Борис Ігорович Ткаченко.
Раніше Ківшарівка була найбільшою по населенню та масштабності серед смт. Звідси родом зірки українського шоу-бізнесу Євген Кошовий та Антон Савлепов.
Подорожуючи громадами, завжди точкою збору для нас стають Будинки Культури. Це і справді осередки усього українського, творчого та щирого. Наприклад, раніше в Будинку Культури в Ківшарівці проходили дитячі вистави, театральні заходи, міські заходи. В глядацькій залі понад 1000 місць. Це найбільший Будинок Культури в громаді. Саме тут відбувалися усі заходи Куп‘янська. Є також мала кіноконцертна зала, бібліотека, 2 зали для хореографії, були гуртки з театральної майстерності, заняття з вокалу та малювання. За рік тут проходить приблизно 150 культурно-масових заходів.
В Ківшарівці також відбулась арт-терапія від Житомирського Академічного театру ляльок. Разом з дітками вони розмальовували футболки. Також актори привезли 500 дитячих книжок.
РІВНЕ - СТАРИЙ САЛТІВ
Важливою складовою кожного нашого концерту є те, що разом із гуманітарною допомогою, роботою Б’юті волонтерів та подарунками - відбувається культурна деокупація. Для місцевих виступають артисти, театри, з дітками працюють аніматори. В Старому Салтові водночас пройшло два майстер-класи від благодійного фонду з харківщини «Культурне Відродження» - фінансова грамотність та м’яка іграшка.
Валерій Дзех - не тільки професійний лялькар, а і волонтер, який з перших днів війни ввімкнувся у допомогу на адміністративному, гуманітарному та культурному фронті.
Подарунки для дітей, теплі речі та гуманітарну допомогу надав Благодійний Фонд «ЮНІКОРДІС» з міста Рівне. Також для жителів Старосалтівської громади виступив саксафоніст Іван Портечко.
Олексію 8 рочків, але вже у цьому віці він хоче собі оселедець та вуса, як у козака.
До початку нашої поїздки ми і не могли представити наскільки важливу роль відіграють Б’юті волонтери. Вони були не тільки перукарями, масажистами та бровістами, а і психологами.
«Ще до вторгнення, я за довгий час почала мріяти, що цього року хочу відсвяткувати свій день народження красивою. Я хотіла зробити зачіску, брови, макіяж. Хотіла вийти на двір гарною і з близькими відсвяткувати день народження. А потім почалась війна. Зараз я тут, з зачіскою, красива, але все не так, як мало бути. Не має бути війни» - Любов Петрівна, все життя прожила в Старому Салтові. Вона розчулилась і заплакала, але в цих сльозах було і щастя.
Під час окупації в цьому смт царив тоталітаризм, тут був і штаб, і склади зі зброєю, навіть кухню власну тут створили. Орки вимагали людей носити білі пов‘язки. Це означало, що людина підтримує Росію та вважається мирним населенням. Якщо на вулиці бачили людину без пов‘язки, то могли розстріляти чи вивезти у Вовчанськ на Агрегатний завод, де була найбільша питочна станція цього регіону. За час існування цього жаху, було вивезено понад 800 людей з мирного населення. Вони усі не погодились з устроєм, були радикальними у своїх позиціях і не втрачали віру в Україну. Але не всі звідти повернулись. Багато хто і досі залишаються зниклими безвісти.
РІВНЕ - ВОВЧАНСЬК
Останньою громадою стала - Вовчанська. Рух об’єднання «РАЗОМ!» та волонтери з Рівного приїхали в Юрченкове, Білий Колодязь та Новоолександрівка. Волонтерська організація «ЮНІКОРДІС» привезли 5 масляних генераторів, подарунки для діточок, гуманітарну допомогу і теплі речі. Також вони продовжують працювати над тим, щоб повернути у Вовчанську громаду українське телебачення та фінансують нову газету.
Староста селища Юрченкове отримав від волонтерів з Рівного
пам’ятну книгу “Знай наших” Юрія Журавеля.
А найбільше за усю поїздку Харківщиною нас вразили артисти з Білого Колодця. Завідувач клубу разом із колективом із місцевих підлітків підготували три пісні та народний танець. Це важливий результат як для нашої діяльності, так і в цілому для української культури. Прояв самоідентифікація і розуміння важливості того, що молоде поколінння не має втрачати любов до нашої культури. Це фундамент нашої свідомості.
У нас вдалося сформувати дует двох артистів, які познайомились тільки під час поїздки. І місцеві отримали ексклюзивний контент - Enleo та саксофоніст з Рівного - Іван Портечко.
Останнім селищем стала Новоолександрівка. Там наразі проживає приблизно 400 людей. До них майже не приїздить гуманітарна допомога, волонтери. Вони в цілому були дуже вражені, що сюди доїхали артисти та ляльковий театр. Вперше за рік односельчани зібралися разом.
Реалізувати такі великі поїздки неможливо без нашого партнера - Нова Пошта. Саме вони допомагають з доставкою допомоги для Харківщини. А нагодовані у Харкові ми були завдяки закладу «ЛЮДИ», що на вул.Ярослава Мудрого, 7. Кожного ранку цей заклад був місцем сили для усіх, хто долучився до нашого Руху. За проживання делегації артистів, волонтерів та організаторів, що становить 58 людей, дякуємо Гуртожитку №11 ХНУ ім.Каразіна.
Кожен артист, волонтер, місцевий житель отримав своє і важливе від руху об’єднання «РАЗОМ!». Головне ж полягає у тому, що ми всі були єдині.
Важливою складовою нашого Руху є те, що разом з волонтерами до жителів деокупованих територій приїздять артисти «Культурного Десанту» - Володимир Остапчук, Поліна Дашкова, Bryangin та Enleo. Вони подарували справжнє диво своєю щирістю і надихали усіх.
Дуже скоро побачимось знову, Харківщино, ми вже сумуємо за вами. Дякуємо вам, ви усі - наші герої!
Олександр Азаров
січень 2023