“Ви ж такі усі молоді, з посмішками, все життя у вас попереду. У вас теж є матері..Навіщо ви сюди приїхали? Бережи вас Господь..Боже, дякую” - Наталя Миколаївна, усе життя прожила в Куп’янську-Вузловому, вчителька 1-2 класів в місцевій школі. В день нашого приїзду в місті були постійні обстріли, ворог намагався прорвати оборону.
Команда руху об’єднання “РАЗОМ!” в Куп’янську
Відповідь полягає у тому, що ми піклуємось один про одного з щирістю і повним розумінням, що ми отримуємо такі самі емоції від жителів Харківщини, як і вони від нас. Рух об’єднання “РАЗОМ!” - це робота водночас на два фронти. Перший - ментальна та культурна деокупація територій, які взяли на себе удар ворога. Другий - це підняття свідомості жителів центральної та західної України. Війна триває і вона залишає за собою не тільки зруйновані будівлі, а і понівечені долі. Життя людей, їх психічний стан, сприйняття себе в країні - це набагато важливіше квадратних кілометрів. Кожне місто, селище має власну історію, кожна людина несе за собою десятки, а то і сотні днів страждань, очікування, болю.
Ми створюємо справжні “мости” між містами всієї України. На разі таких пар вже 6. Це міста-побратими, які покликані стати уособленням єдності нашого народу. Харківщина продовжує потерпати не тільки від ракет ворогу, а і від гніту перебування під окупацією. На цих територіях вже немає фізичного ворога, але ментальний вплив його залишився і він відображається в будівлях, долях, настроях, в очах. Але ці проблеми під силу вирішити нам, якщо будемо діяти разом.
На цій світлині команда руху об’єднання “РАЗОМ!” та волонтери з Вінниці, які вже передали понад 1000 адресної допомоги жителям Балаклії.
Волонтери з різних куточків країни протягом 5 днів приїздили в міста та селища Харківщини, але неодмінною складовою стала робота команди Руху об’єднання “РАЗОМ!”, артистів “Культурного Десанту” та Б’юті волонтерів. Особливістю цього виїзду і стало те, що перукарі, масажисти, бровісти відправились створити справжню магію жіночої краси на деокупованих територіях. Вони почали свою діяльність у Київській області і зараз команда налічує 30 майстрів. Як тільки була звільнена Балаклія, Б’юті волонтери одразу хотіли увірватися в місто та привезти красу до Харківщини. Отримавши відмову від військової адміністрацію, поїздка була відкладена і відбулась якраз у рамках Руху об’єднання “РАЗОМ!”. Вони працювали під вибухи, на холоді, на вулиці, в усіх можливих умовах. Вони створювали красу, вони розмовляли з місцевими і завжди сяяли посмішкою та своїм внутрішнім теплом. За весь час поїздки вони встигли охопити понад 300 красунь та красенів Харківщини. Так, наприклад, виходячи з новою зачіскою Наталя зі Старого Салтову розчулилась та заплакала. Всім було цікаво чому, а вона лише відповіла: “Піду хоч діда тепер порадую”
В Балаклії у черзі до перукаря навіть трапилась невелика сварка,
усі хотіли встигнути на нову зачіску.
ВІННИЦЯ - БАЛАКЛІЯ
Першою зупинкою цієї поїздки стала Балаклія. До місцевих приїхали волонтери з їх міста-друга Вінниці. В цей день відбувся фактично фестиваль на території Будинку культури. Протягом усього дня в наметі Unicef Центр реабілітації «Гармонія» ім. Р. Панасюк проводили майстер-класи для дітей.
Для дорослих та дітей вчителька з Вінниці Любов Федонюк
провела відкритий урок з української мови.
Також волонтери з Вінниці привезли профільних лікарів, які проїхалися селами Балаклії. В цьому і полягає сутність Руху об’єднання “РАЗОМ!”. Важливі усі - як лікар, так і перукар, як артист, так і вчитель.
Для дорослих відбулась вистава за п’єсою Карлоса Горостіси - “Старе Марго”
Карлос Болівар від Вінницького Камерного театру.
До нашого руху долучилась велика кількість волонтерських організацій: Волонтерський центр “Шахіна”, Благодійний фонд Діани Подолянчук, Громадська організація «Мистецьке об'єднання «ПЛАЙ», Фонд Громади «Подільська громада», Благодійний фонд “ТРЕБА ДІЯТИ”, Балаклійська Міська Рада, Благодійний фонд “Жовта Допомога” з Харкова. Усі вони сприяли тому, що діти Балаклії отримали понад 1000 подарунків, канцелярію, теплі речі, солодощі та книжки.
Однією з особливостей нашого руху є листівки, де кожен може написати
свої привітання, потреби або подяки один одному.
Адресна допомога важлива тим, що жителі деокупованих міст отримують саме те, що їм потрібно найбільше. А волонтери реалізовують усіма можливими методами ці бажання. Зворушлива історія трапилась і в Балаклії. Під час окупації 10-річна Алеся Крючкова зацікавилась драконами та почала їх малювати. Вже після деокупації волонтерка з Вінниці Олена дізналась про це, розповіла на телебаченні і знайшла 3 рідкісні книги «Як приручити дракона» і 21-ого січня привезла їх Алесі.
Це Алеся з Балаклії та Олена з Вінниці. Вони різного віку, у них різний світогляд,
але вони друзі, як і їх міста.
Результатом проведеної роботи Руху об’єднання “РАЗОМ!”, волонтерів з Вінниці, артистів стало те, що в актовій залі Балаклійського Будинку Культури відбувся концерт на понад 700 місцевих жителів. Сама будівля понівечена війною, але вціліла як і книжки, картини та костюми, які зберігались тут. До війни в Балаклійській громаді було 19 таких Будинків Культури. В результаті террору від РФ - 12 знищено повністю, 5 частково пошкоджених і 2 вціліли.
Ми пишаємось жителями Балаклії. Зараз вони відображають єдність і згуртованість. Звичайно, в громаді та в самому місті є проблеми, але ніщо не зрівняється з окупацією. Під час неї орки налаштовували людей на те, що коли прийдуть ЗСУ, то усе мирне населення розстріляють через те, що ті були під окупацією. Багато хто повірив і вже після звільнення Балаклії, місцеві зустрічали наших воїнів на колінах з піднятими руками, боячись їх. Настільки сильною була пропаганда.
Виступ артиста “Культурного Десанту” Enleo для жителів Балаклії.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - ІЗЮМ
Наступною зупинкою нашого Руху стали два селища Ізюмської громади - Левківка та Бобенкове. Їм на допомогу з Хмельницького відправились ГО “Захист Хмельниччини” разом із Олександром Педаном та першим заступником начальника Хмельницької обласної військової адміністрації - Сергієм Тюріним. Вони зібрали понад 200 подарункових наборів для дітей, гуманітарну допомогу та теплі речі.
В Левківці та Бобенковому також працювали наші Б’юті волонтери.
Кожна наша зупинка в певному селищі складається з офіційної частини, виступу артистів та вручення подарунків. Але починається усе з Вертепу від дивовижного харківського лялькаря - Валерія Дзеха. Цей невеликий спектакль із захопленням дивляться як дорослі, так і малі діти. Він дуже простий та зрозумілий, але має важливу думку - Добро завжди перемагає зло. В основі Вертепу релігійний сюжет Великого народження Христа і покарання царя Ірода за його гріхи.
В Ізюмській громаді пройшли майстер-класи з вироблення “янгола-охоронця” для дітей. Його провели волонтери з благодійного фонду “Ufuture”.
Старосту селища Бобенкове - Жернового Володимира Миколайовича під час окупації назвали терористом. Його заклали місцеві колаборанти. Окупанти з ЛНР вивезли Володимира в ліс на розстріл. Дали останнє слово, він сказав: «Робіть зі мною що хочете, але хай село живе і процвітає, люди ні в чому невинні». Його не вбили, але і співпрацювати він з окупантами не погодився.
Нашу українську свідомість формують особистості, це ядро нашої єдності. В поїздках містами України ми дізнаємось велику кількість історій про життя до, під час та після окупації. І завжди не перестає дивувати те, наскільки ці люди сильні, незламні. Ми бачимо як на посадах змінюються люди, все більша довіра відчувається до молодого покоління.
В селищі Бобенкове колишня завідуюча сільського клуба активно співпрацювала з окупантами, на 9 травня проводила заходи, вивісила прапор РФ та СРСР. Зараз вона продовжує жити через дорогу від клубу. А там на разі завідувачем працює Гарагуля Анастасія. Вона підтримує в ньому порядки, намагається повернути культуру в селище і дуже тепло прийняла нас, приготувавши особисто шоколадний торт, імбирні пряники та солодкі пиріжки. ЇЇ чесність та щирість виховувала мати - Галина Яковенко, яка в перші дні окупації поїхала на велосипеді в Ізюм під пострілами та вибухами, щоб дістати своїй дочці рідкісні ліки. Вона ніколи не була сміливою, але тоді не зважала ні на що. Героїзм проявляється саме в таких речах - коли хочеш врятувати тих, кого дуже сильно любиш.
Олександр Азаров
січень 2023